Шановні батьки!

Для визначення оцінки стану здоров’я дитини та батьків, просимо ознайомитись з інформаційною згодою на проведення щеплення або туберкулінодіагностики.

( Повідомити вихователю про згоду/не згоду стосовно вакцинації вашої дитини)

 

Для ознайомлення

Проба Манту ( туберкуліновая проба, туберкулінодіагностика) – це метод дослідження напруженості (вираженості) імунітету до збудника туберкульозу за допомогою оцінки шкірної реакції на спеціальний препарат мікобактерій -туберкулін.

Що таке туберкулін?

Завдання туберкуліну - "позначити" в організмі присутність туберкульозної палички для того, щоб можна було оцінювати реакцію організму (якісно і кількісно) на цю "присутність".

Що таке проба Манту?

Проба Манту - це реакція організму на введення туберкуліну. У місці введення препарату в шкіру виникає специфічне запалення (імітується туберкульозний процес), викликане інфільтрацією Т-лімфоцитами - специфічними клітинами крові, відповідальними за клітинний імунітет. \

Навіщо потрібна проба Манту?

Вірніше так, а чи потрібна проба Манту взагалі? Із цього приводу ВООЗ відповідає ствердно - так, для країн з високою актуальністю туберкульозу (саме такими є Україна і більшість країн СНД зараз) ця проба є одним з дієвих заходів контролю інфекції.

Реакція Манту потрібна для:

· виявлення первинно-інфікованих, тобто тих, у кого вперше виявлений факт інфікування туберкульозною паличкою;

· виявлення інфікованих більше за один рік з гиперергічними реакціями на туберкулін;

· інфікованих більше за один рік зі збільшенням інфільтрату на 6 мм і більше;

· діагностика туберкульозу у осіб, які інфіковані паличкою Коха, але не проявляють, в даний момент, симптомів захворювання;

· підтвердження діагнозу туберкульозу;

· відбору контингентів дітей.

Протипокази до постановки проби Манту.

Слід особливо відмітити, що проба Манту є нешкідливою як для здорових дітей і підлітків, так і для дітей з різними соматичними захворюваннями. Туберкулін не містить живих мікроорганізмів, а у вживаному дозуванні 2 ТІ (0,1 мл) не впливає ні на імунну систему організму, ні на увесь організм в цілому. Постановка проби не має сенсу у дітей молодше 12 місяців, бо результат проби буде недостовірним або неточним, у зв'язку з віковими особливостями розвитку імунної системи - реакція може бути псевдонегативною. Діти молодше 6 місяців нездатні адекватно відповідати на пробу Манту.

Протипоказаннями до проведення туберкуліновой проби є:

· шкірні захворювання

· гострі і хронічні інфекційні і соматичні захворювання у стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення усіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину)

· алергічні стани

· епілепсія.

Не допускається проведення проби в тих колективах, де є карантин по дитячих інфекціях. Проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення усіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину.

Як доглядати за місцем уколу?

До моменту оцінки результатів не потрібно мастити місце постановки проби зеленкою, перекисом водню. Не треба заклеювати ранку лейкопластирем - під ним шкіра може пріти. Не допускайте того, щоб дитина розчісувала "гудзичок". Пам'ятайте, що правильний догляд за місцем введення туберкуліну може вплинути на результат проби, а це не треба ні пацієнтові, ні лікареві. Після оцінки результатів, якщо утворився гнійничок або виразка, її можна обробляти як будь-яку іншу ранку, із застосуванням усіх традиційних засобів.

Класифікація результатів проби Манту

Проба вважається:

· негативною - при повній відсутності інфільтрату (ущільнення) або за наявності уколочної реакції (0-1 мм);

· сумнівною - при інфільтраті (папулі) розміром 2-4 мм при тільки гіперемії (почервонінні) будь-якого розміру без інфільтрату (ущільнення);

· позитивною - за наявності вираженого інфільтрату (папула) діаметром 5 мм і більше.

Слабо позитивними вважаються реакції з розміром інфільтрату 5-9 мм в діаметрі; середньої інтенсивності - 10-14 мм; вираженими - 15-16 мм;

· гиперергічною (тобто занадто сильно вираженою) у дітей і підлітків вважається реакція з діаметром інфільтрату 17 мм і більше, у дорослих - 21 мм і більше, а також везикуло-некротична (тобто з утворенням гнійничків і омертвіння тканини) реакція, незалежно від розміру інфільтрату, лімфангоїт, дочірні відсівання, регіонарний лімфаденіт (збільшення лімфовузлів).

Псевдопозитивні реакції - такі реакції означають те, що пацієнт не інфікований паличкою Коха, але при цьому проба Манту показує позитивный результат. Однією з найчастіших причин такої реакції є інфікування нетуберкульозною мікобактерією. Іншими причинами можуть бути наявність у пацієнта алергічних розладів і нещодавно перенесена інфекція. Нині немає способів для достовірного диференціювання реакції на туберкульозну і нетуберкульозну мікобактерії, проте наступні факти можуть говорити на користь саме туберкульозного інфікування:

· гіперергічна або виражена реакція;

· довгий період, що пройшов з моменту вакцинації БЦЖ;

· недавнє перебування в регіоні з підвищеною циркуляцією туберкульозу;

· контакт, що мав місце, з носієм туберкульозної палички;

· наявність в сім'ї пацієнта родичів, що хворіли або інфікованих.

 

 

 

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

«Як ПРОВЕСТИ ЛІТО БЕЗ ПРОБЛЕМ?»

 

Чому кліщів варто остерігатися?

 

Ці тварини небезпечні тим, що вони є переносниками багатьох вірусних і бактеріальних інфекцій.

Кліщі, що трапляються в Україні, найчастіше стають причиною хвороби Лайма (кліщовий бореліоз) та кліщового енцефаліту.

·         Кліщовий енцефаліт — це вірусна інфекція, яка характеризується ураженням головного та спинного мозку. На початковій стадії хвороби її легко сплутати з грипом: у хворого спостерігається дуже висока температура, ломота в м’язах і суглобах, головні болі. Захворювання може спричинити важкі ускладнення, і навіть смерть.

·         Хвороба Лайма — це бактеріальна інфекція, що характеризуються різними клінічними проявами, серед яких найбільш характерними є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи. Ця хвороба може навіть спровокувати зупинку серця.

 

Коли кліщі є найбільш небезпечними?

 

Активність кліщів розпочинається під час теплих сонячних днів травня-червня. Надалі їхня активність знижується, а другий менший пік активності припадає на кінець серпня — початок вересня.

    Небезпечні тварини зустрічаються в гаях, лісах, парках, на узбіччях доріг, біля річок. Улюбленими місцями проживання кліщів є густі зарості трави, закинуті стежки, низовини, яри. Та сьогодні кліщів можна зустріти навіть біля будинку: на клумбах і палісадниках у високій траві.

    Найчастіше кліщі прикріплюються до одягу людини, коли вона рухається, торкаючись гілок дерев, розсуваючи чагарники і травостій, або сідає на траву.

 

Як вберегти дитину від укусу кліща?

 

1. Головна порада для любителів лісового відпочинку — не допустити потрапляння кліща на шкіру.

·         Для цього варто одягати світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла. Навіть якщо кліщ заповз — його буде легко помітити. Добре, якщо одяг дитини буде застібатися на блискавку, а не на липучки, ґудзики або кнопки. Штани одягати краще спортивні, не рекомендуються джинси, бриджі та, тим більше, шорти.

·         На ноги малюкам варто одягати закрите взуття з високою халявою.

·         Обов’язковим є головний убір у вигляді кепки, капюшона або косинки.

    Кліщі добре відчувають запах людей і тварин. Тому збити їх «зі сліду» можуть спеціальні аерозольні препарати, які виготовляються і для дітей, і для дорослих.

·         Пам’ятайте: аерозольними препаратами не можна обробляти дітей, молодших за 5 років. Є особливо сильні засоби, які можна наносити тільки на одяг.

    Якщо ваша дитина їде на візку або велосипеді, не забудьте обробити засобом захисту і цей транспорт.

    2. Якщо влаштовуєтесь на природі на тривалий час — звільніть від сухої трави, гілок, хмизу місце для привалів, нічного сну, бо кліщі саме там полюбляють влаштовувати «засідки».

   3. Під час перебування в лісі чи парку — проводьте регулярні (раз на дві години) огляди шкірних покривів та одягу.

·         Кліщі можуть бути дуже маленьких розмірів, тому слід бути дуже уважним.

·         Пам’ятайте, що самого укусу можна не відчути, так як кліщ впорскує під шкіру речовину, що притуплює біль.

·         Знайдених на одязі кліщів потрібно спалювати.

    4. Після прогулянки так само перевірте, чи не принесли з собою небажаних «гостей» додому. Особливо уважно огляньте такі частини свого тіла і тіла дитини:

v  під пахвами;

v  у вухах та біля вух,

v  на шиї;

v  усередині пупка;

v  на згинах колін і ліктів;

v  у волоссі і біля нього;

v  у паху;

v  навколо талії.

    Те саме стосується й домашніх улюбленців. Після прогулянки в першу чергу перевірте лапи, живіт та морду. Якщо ж після укусу пес ослаб, погано їсть, а білки очей пожовтіли, терміново зверніться до ветеринара, адже кліщі переносять багато небезпечних захворювань для домашніх улюбленців.

    5. Вдома варто одразу уважно обстежити одяг та інші предмети, які були з вами на вулиці — разом з ними кліщ може потрапити в будинок. Спеціалісти радять прийняти душ одразу після того, як були на відкритому повітрі.

·         Душ протягом найближчих двох годин знижує ризик укусу кліща. Пам’ятайте, що кліщ присмоктується до тіла протягом приблизно двох годин від моменту потрапляння на нього. Він буде шукати місце, де шкіра ніжна й тонка. Тому в людини є реальна можливість виявити його раніше, ніж він вкусить.

    Крім того, лікарі рекомендують зробити дитині спеціальне щеплення від кліщового енцефаліту. Воно дозволить захистити малюка від кліщів на довгий проміжок часу. Найкраще вакцинацію провести в осінньо-зимовий період, оскільки щеплення має бути зроблене не пізніше, ніж за 3 тижні до виїзду в ліс.

 

Якщо кліщ таки вкусив?

 

Укус кліща насправді безболісний і, зазвичай, людина його не відчуває. Адже в слині кліща для цього є спеціальні речовини. Але, перебуваючи в ранці, кліщ може видати себе свербінням і легким поколюванням.

    Якщо присмоктування кліща все ж сталося, необхідно негайно звернутися до медичних працівників. Якщо ж у вас немає такої можливості, то кліща доведеться видаляти самостійно.

·         Ризик зараження на хворобу Лайма залежить від тривалості присмоктування кліща: якщо менше доби — вірогідність інфікування досить мала, а от після третьої — майже 100%. Тому кліща потрібно зняти якнайшвидше.

    Для цього потрібно змастити кліща олією (але не заливати, щоб не задихнувся), зачекати трохи і повільно видалити його разом із хоботком, розхитуючи кліща збоку в бік пальцями, загорнутими в марлеву серветку.

·         Також можна скористатись пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, і повільно витягнути тварину разом із хоботком. При витягуванні кліща потрібно крутити голову паразита в напрямку за годинниковою стрілкою.

·         Не можна роздавлювати кліща, щоб збудники хвороби, які можуть бути в його організмі, не потрапили в рану на тілі людини.

    Зазвичай через 1-3 обороти кліщ витягується цілком разом з хоботком. Якщо ж паразита спробувати висмикнути, то велика ймовірність його розриву.

  Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду або спиртом. Накладення пов’язки, як правило, не потрібно.

    Якщо при витяганні кліща відірвалася його головка, яка має вигляд чорної крапки, місце присмоктування протирають ватою або бинтом, змоченими спиртом, а потім видаляють головку стерильною голкою (попередньо простерилізованою на вогні) так, як видаляється звичайна скалка.

·         Залишена в шкірі частина може викликати запалення і нагноєння. При цьому варто врахувати, що при відриві головки кліща процес інфікування може продовжуватися, оскільки в слинних залозах і протоках присутня значна концентрація вірусу кліщового енцефаліту.

    Після видалення треба ретельно вимити руки з милом, а кліща віддати в лабораторію для проведення необхідних аналізів (перевірки кліща на наявність інфекції). Від цього залежить подальша тактика лікування потерпілого.

 

Як зрозуміти, що дитина заразилися?

 

Після укусу кліща варто слідкувати за самопочуттям дитини. Так, початок хвороби Лайма і кліщового енцефаліту схожий на звичайну застуду або грип.

    Якщо тварину було інфіковано, в дитини після укусу можуть спостерігатися наступні симптоми:

·         різке підвищення температури;

·         запаморочення, нудота;

·         озноб;

·         виражені головні болі;

·         м’язові болі;

·         загальна слабкість;

·         почервоніння на шкірі. У більшості інфікованих людей на місці укусу через деякий час (на 2-4-й день, іноді через 2 місяці, а найчастіше через 12-14 днів) виникає червона пляма, що збільшується і може сягати в діаметрі до 20-30 см і більше. Тож потерпілим рекомендовано ретельно оглядати шкірні покриви.

    Якщо в дитини з’явилося подібне почервоніння чи інші підозрілі ознаки після укусу кліща — негайно зверніться до лікаря. Адже своєчасна діагностика і лікування дозволяють попередити прогресування захворювань та розвиток їхніх ускладнень. 

 

Пам’ятайте: ваше здоров’я і здоров’я ваших малюків у ваших руках! Тож, виїжджаючи на природу, намагайтеся дотримуватись рекомендацій спеціалістів, будьте пильні та обережні. Гарного вам відпочинку!

ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО COVID-19, НАВЧИТИ ЇЇ ВЕСЕЛО МИТИ РУКИ ТА ПРАВИЛЬНО ВІДПОЧИВАТИ — ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ВІД МОН ТА ЮНІСЕФ УКРАЇНА


About | Privacy Policy | Sitemap
Дитячий ясла-садок №85